Інвентаризаційна Відомість Основних Засобів Бланк. Опис основних засобів.
- Інвентаризаційний Опис Основних Засобів Бланк 2017
- Інвентаризаційний Опис Основних Засобів Бланк В Екселі
Інвентаризація основних засобів (далі — ОЗ) — один із найвідповідальніших етапів робити інвентаризаційної комісії. Адже потрібно перевірити й документально підтвердити не лише фактичну наявність активів, а й стан кожного конкретного об’єкта й достовірність оцінки, за якою його обліковують на балансі. А все це потребує від фахівців підприємства досвіду та певних професійних навичок.
Тим паче що палітра необоротних активів на підприємстві може бути дуже різноманітною: від нерухомості до звичайного канцелярського приладдя. У цьому матеріалі ми ознайомимо вас із головними організаційними моментами інвентаризації ОЗ й обліком виявлених розбіжностей Завдання інвентаризації основних засобів Інвентаризацію активів (у т.ч. ОЗ) і зобов’язань проводять, щоб забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Цього досягають завдяки перевірці та документальному підтвердженню наявності, стану й оцінки таких об’єктів обліку (ч. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від р. № 996-XIV, далі — Закон про бухоблік). Процедуру інвентаризації регулює Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від р. № 69 ( далі — Інструкція з інвентаризації).
Положення цього нормативного акту дозволяють конкретизувати основні завдання інвентаризації ОЗ, а саме:. виявити фактичну наявність ОЗ, зіставити її з даними бухгалтерського обліку й установити розходження (надлишки чи нестачі) або їх відсутність;. виявити об’єкти, що непридатні до використання з будь-яких причин або не використовуються;.
перевірити правила утримання й експлуатації ОЗ;. перевірити реальність вартості ОЗ, за якою їх обліковують. Усе перелічене вище й повинна реалізовувати інвентаризаційна комісія на чолі з керівником підприємства чи його заступником.
Періодичність інвентаризації основних засобів Частина 2 ст. 10 Закону про бухоблік установлює, що об’єкти й періодичність інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли вона обов’язкова згідно із законодавством. Перелік випадків, коли без інвентаризації не обійтися, наведений у п.
4Інструкції з інвентаризації (хоча згадки про них містять й інші законодавчі акти, наприклад, Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від р. № 419). Так, серед іншого, інвентаризація обов’язкова:. у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ). А якщо йдеться про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, то в разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади);. під час установлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів);. за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.
За таких обставин інвентаризація має розпочатися в термін, указаний у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа. Яскравий приклад ініціаторів обов’язкової інвентаризації — органи державної податкової служби, які згідно з пп. 20.1.5ПКУ мають право вимагати від платників податків під час перевірок проведення інвентаризації ОЗ, товарно-матеріальних цінностей, коштів;. у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день по закінченні явищ);. під час ліквідації підприємства;. перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризацію яких проводили не раніше 1 жовтня звітного року.
Тобто якщо ОЗ проінвентаризували за якоюсь із наведених обов’язкових підстав (або навіть добровільно) після 1 жовтня звітного року, їх річну інвентаризацію можна не проводити. Стосовно щорічної інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності передбачено важливий виняток. Мінфін дозволив інвентаризувати нерухомі об’єкти ОЗ (зокрема, будівлі та споруди) раз на три роки, а бібліотечні фонди за рішенням керівника — раз на п’ять років або щорічно з охопленням інвентаризацією не менше ніж 20% одиниць бібліотечного фонду з обов’язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів. Звісно, інших обов’язкових випадків інвентаризації це послаблення не стосується.
Припустимо, якщо податківці під час виїзної документальної перевірки вимагають проведення інвентаризації нерухомості, законно уникнути її на підставі того, що ви вирішили інвентаризувати такі активи раз на три роки, не вдасться. Важливо, що в обов’язкових випадках інвентаризації переобліковувати доведеться не лише власність підприємства. Під інвентаризаційний приціл також має потрапити майно, що йому не належить і обліковується на позабалансових рахунках (п. 5 Інструкції з інвентаризації).
Тобто окремо треба проінвентаризувати в т.ч. І необоротні активи, якими підприємство користується за договорами оренди або позички. Джерела інформації та підготовка до інвентаризації Оскільки дані про фактично наявні ОЗ зіставлятимемо з даними бухобліку, потрібно чітко усвідомлювати, що йдеться про інвентаризацію активів, відображених у статті Балансу (Звіт про фінансовий стан) «Основні засоби» ( рядок 1010 «основних засобів», 1011 «первісна вартість» та 1012 «знос»). Інформація по цих статтях формується на підставі даних за субрахунками:.
100«Інвестиційна нерухомість»;. 101«Земельні ділянки»;. 102«Капітальні витрати на поліпшення земель»;. 103«Будинки та споруди»;. 104«Машини та обладнання»;. 105«Транспортні засоби»;. 106«Інструменти, прилади та інвентар»;.
107«Тварини»;. 108«Багаторічні насадження»;. 109«Інші основні засоби»;. 131«Знос основних засобів»;.
132«Знос інших необоротних матеріальних активів». Звичайно, самих цих даних не вистачить для організації інвентаризаційного процесу (зокрема, для складання інвентаризаційних описів), тому перед інвентаризацією треба перевірити наявність і правильність оформлення регістрів аналітичного обліку. А саме типових форм:. ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»;. ОЗ-7 «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів»;. ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів»;. ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів»тощо.
Основним джерелом інформації будуть інвентарні картки (ф. № ОЗ-6), які ведуть у бухгалтерії на кожен об’єкт або групу об’єктів. І в принципі, уже за ними можна прослідкувати всі зміни стану та «долю» конкретних об’єктів ОЗ, адже в таких документах, серед іншого, зазначають:. назву об’єкта;.
дату введення в експлуатацію;. документ, на підставі якого це відбулося;. первісну вартість;. місцезнаходження об’єкта в експлуатації (цех, відділ, дільницю);.
метод і норми амортизації;. стислу індивідуальну характеристику об’єкта;. інформацію про його ремонти та поліпшення тощо. З інвентарних списків (ф. № ОЗ-9) можна почерпнути необхідні дані про пооб’єктний облік ОЗ за місцями їх знаходження (експлуатації). Саме останні, по ідеї, і мають володіти найповнішою інформацією про місцезнаходження конкретних об’єктів. Крім того, потрібно віднайти й перевірити правовстановлюючі документи (договори купівлі-продажу, оренди тощо) й технічну документацію на об’єкти ОЗ (технічні паспорти, креслення, технічні описи, інструкції тощо).
Також доведеться підняти первинні документи щодо необоротних активів, отриманих у користування (наприклад, за договором оренди). У свою чергу, стануть у пригоді акти приймання-передачі майна та копії інвентарних карток, отримані під час передачі майна від його власника. Те ж саме стосується й документів щодо ОЗ, які тимчасово знаходяться поза межами підприємства (наприклад, передані в оренду чи в ремонт). Зауважимо, до початку інвентаризації ОЗ треба:. пересвідчитися, що всі господарські операції з ОЗ, які відбулися у звітному періоді, підтверджені відповідними первинними документами, а останні передані до бухгалтерії та опрацьовані(унесено записи до всіх необхідних облікових регістрів, зроблено бухгалтерські проводки). Усе це має гарантувати достовірність інформації (у т.ч. Залишків ОЗ), з якою підприємство ввійде в інвентаризаційний процес;.
упевнитися в правильності формування та професійності інвентаризаційної комісії. Це особливо актуально саме для інвентаризації ОЗ, зважаючи на їх різноманітність і специфіку використання. 11.1Інструкції з інвентаризації, для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві, розпорядчим документом керівника створюють постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі керівників структурних підрозділів і головного бухгалтера, яку очолює керівник підприємства або його заступник.
У разі якщо на підприємстві багато ОЗ і одна комісія не в змозі вчасно їх проінвентаризувати, керівник наказом може створити робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера й інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Їх очолюють представники керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Такі комісії інвентаризуватимуть ОЗ безпосередньо в місцях їх збереження та в місцях виробництва. За будь-яких обставин слід переконатися, що до комісії ввійшли професіонали, які розуміються на технічних особливостях ваших ОЗ та можуть оцінити їх стан і реальність облікової вартості. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та в присутності матеріально відповідальної особи. Етапи інвентаризації основних засобів і документальне оформлення. Визначаємо об’єкти, кількість і строки проведення інвентаризації(крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим), створюємо інвентаризаційну комісію.
Усе зазначене можна оформити одним або декількома наказами (розпорядженнями)керівника підприємства. До того ж нагадаємо: саме на керівника покладається відповідальність за організацію інвентаризації. Адже саме він має створити всі необхідні умови для проведення її в стислі строки (п. 2 Інструкції з інвентаризації). Установлюємо фактичну наявність ОЗ, оцінюємо їх придатність до експлуатації (умови експлуатації, технічний стан), реальність вартості, оформлюємо інвентаризаційні описи. Форми інвентаризаційного опису вітчизняні чиновники ще не розробили. Тому на практиці зазвичай використовують Інвентаризаційний опис основних засобів (ф.
№ инв-1), затверджений постановою Держкомстату СРСР від р. № 241 ( далі — постанова № 241) 1. Утім підприємство може самостійно розробити форму інвентаризаційного опису під власні потреби. Первинні документи складають на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.
Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням самостійно виготовлених бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від р. № 88). Тобто, створюючи власний бланк інвентаризаційного опису, потурбуйтеся, щоб він містив обов’язкові реквізити первинки, передбачені ч.
9 Закону про бухоблік. 1Можливість застосування цього документа підтвердив Держкомстат України в листі від р. № 03-04-05/18. Усі, хто користується ф. № инв-1, мають пам’ятати, що її складають в одному екземплярі окремо за кожним місцезнаходженням ОЗ і матеріально відповідальною особою. У її заголовну частину включено розписку про те, що всі видаткові та прибуткові документи здано в бухгалтерію, усі цінності, які надійшли до такої особи, оприбутковано, а всі, що вибули, — списано.
Цікаво, що в поясненнях до цієї форми прописано, що комісія заповнює графу 7 про фактичну наявність інвентарних об’єктів ОЗ. Гадаємо, що саме до цього на практиці й повинні зводитися функції інвентаризаційної комісії під час заповнення цього документа. Тобто логічно, аби всі інші графи ф. № инв-1 заповнювала бухгалтерія. Ідеться, зокрема, про:.
найменування та стислу характеристику об’єкта ОЗ (графа 2);. рік випуску (побудови) (графа 3);. номер (інвентарний, заводський, паспорта) (графи 4 – 6);.
кількість (вартість) за даними бухобліку (графи 9 – 10). Подробная инструкция по диагностике ваз с контролером м7 32. За такого підходу інвентаризаційний опис частково заповнюють (формують) у бухгалтерії на підставі даних бухобліку (які документи допоможуть це зробити, див. вище; якщо ж облік ведуть автоматизовано, із цим проблем узагалі не виникне).
Інвентаризаційний Опис Основних Засобів Бланк 2017
Потім видають його інвентаризаційній комісії. Остання ж перевіряє фактичну наявність і стан ОЗ та лише дозаповнює інвентаризаційний опис (зокрема, графу 7), що підвищує якість і прискорює власне процес інвентаризації. У поясненні до заповнення ф. № инв-1 також зазначено, що графу 6 «Номер паспорта» заповнюють на ОЗ, які містять дорогоцінні метали.
Якщо у вас такі є, візьміть до уваги вимоги Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Мінфіну від р. № 84. На ОЗ, отримані в оренду, інвентаризаційні описи складають окремо (за кожним орендодавцем). Власникам таких об’єктів можна надати копії складених описів. Інвентаризаційний опис також містить інформацію про дату зняття фактичних залишків ОЗ і про дату початку й закінчення інвентаризації. На останній сторінці форми перед підписом голови комісії передбачено два вільних рядки для запису номерів документів у разі руху ОЗ (наприклад, вибуття, ліквідація) під час інвентаризації.
У разі якщо під час інвентаризації комісія виявить інвентарні об’єкти, котрі не вказані в інвентаризаційному описі, або об’єкти, за якими відсутні дані, вона має внести відповідну інформацію в такий опис. 11.7 Інструкції з інвентаризації, в інвентаризаційних відомостях наводять дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку ОЗ. Також під час інвентаризації перевіряють наявність документів на земельні ділянки, водоймища й інші об’єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них. У разі виявлення придатних для використання об’єктів ОЗ, залишкова вартість яких дорівнює нулю, інвентаризаційна комісія оформлює пропозицію про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості. Тільки-но інвентаризаційні описи складено, з матеріально відповідальних осіб беруть іще одну розписку про те, що всі цінності, зазначені в описі, перевірені в присутності членів комісії та внесені до опису. У зв’язку із цим претензій до інвентаризаційної комісії немає, а всі перелічені в описі цінності знаходяться на відповідальному зберіганні таких осіб.
Ця розписка також включена до бланку ф. Співставляємо фактичні залишки ОЗ з обліковими даними, складаємо Протокол роботи інвентаризаційної комісії та Звіряльну відомість. Проінвентаризувавши наявність ОЗ, оцінивши умови їх експлуатації, технічний стан і реальність вартості, заповнивши інвентаризаційні описи, можна переходити до встановлення та документування результатів інвентаризації. Інвентаризаційна комісія проводить засідання та складає Протокол у довільній формі, у якому фіксує всі суттєві моменти проведеної інвентаризації. У ньому зазвичай указують:. виявлені відхилення фактичних даних від облікових, причини таких відхилень, винуватців нестач або надлишків ОЗ, заходи з відшкодування шкоди.
Інвентаризаційний Опис Основних Засобів Бланк В Екселі
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2015 р. За № 788/27233 Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації Відповідно до Бюджетного кодексу України, «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються, типові форми для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації:;;;;;;;;;;;. Затверджені цим наказом типові форми для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації можуть застосовуватися юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.